Вступне слово

В процесі своєї педагогічної діяльності  як керівника гуртків і поціновувача мистецтва, я постійно стикаюся з такою проблемою: у дітей низький рівень до самопізнання, сором’язливість і комплекси, хоча внутрішній світ цієї дитини широкий, багатогранний, немає меж у талантах. Тому кожен педагог час від часу відчуває нагальну потребу переглянути виконану роботу, сконцентруватися на тому, як зацікавити дітей розкрити свої можливості, яким чином згуртувати та само реалізуватися.

         Участь у театральному колективі передбачає не тільки набуття професійних якостей, але й формування й розвиток ігрової поведінки гуртківців, естетичних почуттів, подолання бар’єрних комплексів, спілкування з різними категоріями людей. Вчитися спів ставляти своїх зіграних героїв на сцені із реальним життям: брати позитивний приклад і оцінювати як свою роботу, так і роботу товаришів.

         У пошуку шляхів до опанування театральних знань, виховання в собі режисера – мислителя, здатного до філософських узагальнень життєвих явищ, до образного відтворення реальної, ірреальної та уявної дійсності, я пропоную комплекс вправ, етюдів, розвиваючих ігор, які можуть використовуватися на заняттях театрального або драматичного гуртків як у теоретичній, так і практичній основі.